Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
скам'янілий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
скам'янілість — рідше скамені/лість, лості, ж. 1) Стан і властивість за знач. скам янілий, скаменілий. 2) перев. мн. Рослини, тварини чи їх залишки, що скам яніли … Український тлумачний словник
скам'яніло — рідше скамені/ло. Присл. до скам янілий, скаменілий 2), 3) … Український тлумачний словник
окам'янілий — рідко окамені/лий, а, е. 1) Який окам янів, став твердим, як камінь; який має вигляд і властивості каменя; скам янілий. 2) перен. Який став нерухомим, ніби завмер, заціпенів. Окам яніле обличчя. 3) перен. Який втратив здатність відчувати що… … Український тлумачний словник
скаменілий — див. скам янілий … Український тлумачний словник
нерухомий — 1) (який не рухається, лишається в тому самому положенні), непорушний, незрушний, завмерлий, застиглий; закляклий, закам янілий, скам янілий, задерев янілий, заціпенілий, закостенілий, помертвілий (про людину, частини її тіла та про тварину який… … Словник синонімів української мови
копроліт — у, ч. 1) Скам янілий послід викопних організмів. 2) Каловий камінь; утворення із екскрементів, що затверділи … Український тлумачний словник
літопедіон — а, ч. Скам янілий плід; мертвий кальцифікований плід у матці … Український тлумачний словник
петрифікований — а, е, наук. Скам янілий … Український тлумачний словник
окам'янілість — рідко окамені/лість, лості, ж. 1) Властивість за знач. окам янілий, окаменілий. 2) перев. мн. Скам янілі тварини, рослини або їх рештки … Український тлумачний словник
